Синдроми подовженого інтервалу QТ

Феномен подовженого інтервалу QТ - подовження інтервалу QТ 
(електричної систоли) на ЕКГ до 0,44с. і більше без клінічних проявів. 
Синдром подовженого інтервалу QТ, крім ЕКГ-ознак має клінічні прояви.
Інтервал QТ рахується подовженим, якщо його тривалість 
перевищує максимальну нормальну для даної частоти ритму величину. 
Зубець Т, як правило, змінений, амплітуда може бути збільшена, форма 
мінлива, він може бути розширеним, двофазним, від’ємним. Часто 
спостерігається збільшення амплітуди зубця U, що може перевищувати 
зубець Т.
Синдроми подовженого інтервалу QТ можуть бути вродженими та 
набутими. 
Набуте подовження інтервалу QТ може бути пов’язано з дифузними 
змінами міокарда різної етіології, спостерігається при інфаркті міокарда, 
ревмокардиті, пролапсі мітрального клапана, при ураженнях головного 
мозку, гіпокальціємії, гострих отруєннях, медикаментозних впливах 
(кордарон, новокаїнамід, дізопірамід, похідні фенотиазину, еритроміцин 
тощо). Набутий синдром клінічно проявляється у віці понад 40-50 років. 
Природжений синдром подовженого інтервалу QТ спостерігається у 
двох варіантах: із глухонімотою (синдром Джервела-Ланге-Нільсена) та 
без глухонімоти (синдром Романо-Уорда). Характерні також епізоди 
втрати свідомості та зміни на ЕКГ. 
У патогенезі як природженого, так і набутого синдрому 
подовженого інтервалу QТ має значення підвищення тонусу та 
асиметричну активність симпатичної нервової системи серця. 
При синдромах подовженого інтервалу QТ виникають напади 
пароксизмальної 
шлуночкової 
тахікардії 
типа 
пірует, 
що 
характеризуються двонаправлено-веретеноподібною формою комплексів 
QRS, відсутністю строгої ритмічності. Цим нападам притаманні 
синкопальні стани. Коли синкопе частішають на ЕКГ реєструються 
синусова брадикардія, екстрасистолія з довгими компенсаторними 
паузами. 

жүктеу/скачать 1,22 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: