Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів

Найбільш частою причиною ТЕЛА є тромбоз глибоких вен 
пахвинно-стегнового сегмента та магістральних судин таза. Рідше 
причиною ТЕЛА бувають тромбози глибоких вен гомілок, пристінкові 
тромби в порожнинах правого серця.
До факторів, що сприяють виникненню тромбозу глибоких вен 
нижніх кінцівок відносять: злоякісні новоутворення, гіподинамія, 
переломи та травми кісток нижніх кінцівок, хірургічні втручання, 
особливо на органах черевної порожнини та нижніх кінцівках, похилий та 
старечий вік, серцева недостатність, ожиріння, цукровий діабет, прийом 
пероральних контрацептивів, хронічна венозна недостатність нижніх 
кінцівок, спадкові фактори тощо. 
Залежно від локалізації та ступеня судинної обтурації розрізняють 
такі клініко-анатомічні варіанти ТЕЛА (класифікація Європейського 
кардіологічного товариства, 2000): 

масивна ТЕЛА (ембол локалізується в основному стовбурі або в 
основних гілках ЛА, обтурація більше 50% обсягу судинного 
русла легень); 

субмасивна ТЕЛА (локалізація ембола в часткових або 
сегментарних гілках ЛА, обтурація менше 50% обсягу 
судинного русла легень); 

немасивна ТЕЛА (тромбоемболія дрібних гілок ЛА). 
Виділяють наступні варіанти клінічного перебігу ТЕЛА: 

найгостріший перебіг (блискавична форма) – як правило, при 
обструкції основного стовбура ЛА, що швидко закінчується 
смертю протягом 10-15 хвилин; 

гострий перебіг – при локалізації тромбу у часткових гілках ЛА; 

підгострий, затяжний перебіг – тромбоз сегментарних гілок ЛА; 

хронічний, рецидивний перебіг при тромбозі дрібних гілок ЛА. 
При ТЕЛА розрізняють такі синдроми: 

ангінозний 

легенево-плевральний 

гострої дихальної недостатності 

гострої судинної недостатності 

гострого легеневого серця 

гострих порушень ритму серця 

гострої коронарної недостатності 

церебральний 

абдомінальний 


нирковий 

імунологічний 
Болі в грудній клітині з’являються часто (у 90% випадків). Вони 
частіше локалізуються за грудиною, нагадують ангінозні болі при ІМ або 
стенокардію. Нерідко болі посилюються при диханні, кашлі. Характерна 
раптова поява задишки в спокої. Може бути кашель, кровохаркання, 
підвищення температури тіла. У половини хворих спостерігається 
падіння АТ, колапс та різноманітні церебральні розлади (головокружіння, 
непритомність, порушення мозкового кровообігу). 
Об’єктивно: дифузний ціаноз верхньої половини тулуба, ознаки ЛГ 
та ГЛС (набухання шийних вен, розширення меж серця вправо, пульсація 
в епігастрії, акцент та роздвоєння ІІ тону на ЛА, збільшення печінки). 
Визначається тахікардія. Можливі сухі хрипи над легенями. 
Немасивна ТЕЛА часто перебігає під маскою інших захворювань: 
повторних пневмоній, швидкоминучих сухих плевритів, ексудативних 
плевритів, повторних синкопе, колапсів (які супроводжують відчуття 
нестачі 
повітря 
та 
тахікардія), 
лихоманки, що 
не 
піддається 
антибактеріальній терапії, появи або прогресування СН, прогресування 
симптомів 
підгострого 
або 
ХЛС 
при 
відсутності 
хронічного 
бронхолегеневого захворювання. 
На 
ЕКГ
зміни можуть бути відсутні. Можуть бути ознаки 
перевантаження ПШ (картина гіпертрофії ПШ), ознаки гострого 
легеневого серця (синдром Мак-Джина-Уайта- S
І
, Q
ІІІ
, Т
ІІІ
): раптове 
поглиблення зубців Q
ІІІ
та S
І
, підйом сегменту ST у відведеннях ІІІ, aVF, 
V
1
та V
2
і дискордантне зниження сегменту ST у відведеннях І, aVL, V
5
та 
V
6
, поява від’ємних зубців Т у відведеннях ІІІ, aVF, V
1
та V
2
, повна або 
неповна блокада правої ніжки пучка Гіса. Характерна швидка позитивна 
динаміка цих змін при покращенні стану хворого. Часто реєструється 
загострений, високий зубець Р у відведеннях ІІ, ІІІ, aVF (Р-pulmonale). 
Після лікування він зникає. Можуть з’явитись синусова тахікардія, 
екстрасистолія, миготлива аритмія тощо.
На 
рентгенограмі
з’являються наступні ознаки: вибухання конуса 
ЛА; збільшення правих відділів серця, високе стояння куполу діафрагми 
на боці ураження; раптове розширення легеневого кореня, «обрубаність», 
деформація; збіднення легеневого малюнку в області ураження – симптом 
Вестермарка (найбільш специфічний симптом); ознаки інфаркта легені – 
трикутна тінь в легеневому полі (або іншої форми); інфільтрація 
легеневої тканини (через 12-36 годин від початку захворювання), поява 
дископодібних ателектазів у легенях. 

ЕхоКГ 
виявляє ознаки гострого легеневого серця: дилатація 
порожнини ПШ, наявність відносної трикуспідальної недостатності, 
дилатація стовбура ЛА, підвищення тиску в ЛА. 
Ультразвукове допплерівське дослідження
глибоких вен нижніх 
кінцівок виявляє наявність тромбозу вен та дає важливу інформацію про 
його локалізацію та розповсюдженість. 
При 
аналізі перфузійних та вентиляційних сканограм 
виявляють 
найбільш достовірну ознаку ТЕЛА – це наявність вираженого локального 
зниження перфузії ділянки легені при відсутності тут будь-яких значимих 
вентиляційних розладів та змін на звичайній рентгенограмі. Ознака 
відрізняється високою діагностичною точністю, що досягає 90%. 
Відсутність змін на перфузійній та вентиляційній сканограмах практично 
повністю виключає діагноз ТЕЛА. 
 
Селективна ангіопульмонографія 
є еталонним методом («золотим 
стандартом») діагностики ТЕЛА. 

жүктеу/скачать 1,22 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: