гіперсекрецією кортизолу короковою речовиною наднирників
внаслідок її нодулярної гіперплазії або пухлини (кортикостероми)
– синдром Кушинга.
Клінічні прояви гіперкортицизму включають характерний
зовнішній вигляд хворих (місяцеподібне обличчя, жирова подушка –
«бичачий горб» на шиї, диспластичне ожиріння, багряно-ціанотичні стрії
на шкірі передньої черевної стінки та стегон), порушення вуглеводного
обміну – від порушення толерантності до глюкози до «стероїдного»
цукрового діабету, остеопороз, ранимість шкіри, погане загоювання ран,
акне, гірсутизм, аменорею, імпотенцію, міопатію скелетних м’язів,
гіпокаліємію. Понад 80% хворих мають АГ.
Найбільш надійним і практичним діагностичним тестом є
визначення добової екскреції кортизолу із сечею (діагностичне значення –
понад 110 ммоль). Діагноз підтверджують тестом із пригніченням малою
дозою дексаметазону (8 доз по 0,5 мг кожні 6 годин). Екскреція понад 27
ммоль кортизолу з сечею на 2 день тесту підтверджує діагноз
гіперкортицизму. Інша проба полягає у прийомі 1 мг дексаметазону о 23
годині з наступним визначенням кортизолу сироватки о 8 годині.
Значення понад 140 ммоль/л підтверджують діагноз.
Для диференціації синдрому і хвороби Кушинга проводять
визначення АКТГ в крові. Також використовують методи візуалізації
наднирників та гіпофіза (рентгенографія турецького сідла, комп’ютерна
томографія, магнітно-резонансна томографія черепа та наднирників).
Достарыңызбен бөлісу: