Лікування ХП включає наступні напрямки:
1.
медикаментозна терапія
2.
хірургічне лікування
3.
психотерапія
4.
ЛФК
Медикаментозна терапія є пожиттєвою і на сьогодні є основою патогенетичного лікування ХП.
Принцип патогенетичної терапії полягає в комбінованому застосуванні різних засобів впливу на основі
патогенетичної ланки. Переваги такого комбінованого лікування на відміну від монотерапії очевидні і
клінічно доведені.
В останні роки широко застосовуються наступні групи препаратів
1.
замісна терапія леводопавмісними препаратами (леводопа й інгібітори ДДК: синемет, наком,
мадопар, левокарбідопа);
2.
агоністи дофамінових рецепторів:
- ерголінового ряду (бромкриптин, роналін, парлодел) -
неерголінового ряду (проноран, мірапекс, ропінірол)
3.
селективні інгібітори МАО-Б (селегелін, юмекс, сеган, когнітив)
4.
інгібітори КОМТ (комтан)
5.
антагоністи НМДА-рецепторів (амантадин, неомідантан, ПК-мерц)
6.
блокатори холінових рецепторів (паркопан, артан, циклодол, акінетон)
Слід пам’ятати, що прийом холінолітиків призводить до появи когнітивних розладів. Реальну
перспективу мають нейропротекторні препарати (агоністи ДА, селективні інгібітори МАО-Б,
блокаториНМДА-рецепторів), оскільки вони направлені на підтримку дофамінсинтезуючої функції
нігростріарних нейронів, що ще збереглись і функціонують в посиленому режимі, а також відновлення
частково уражених нейрональних популяцій. Особливого значення набуває активація відновних і
компенсаторних процесів в системі нейромедіаторного обміну.
Принципи базової терапії
Базовій терапії ніщо не повинно заважати, особливо на початковому
етапі. На цьому етапі не потрібно давати ноотропи, кавінтон. Це потрібно для того, щоб адекватно
підібрати індивідуальні протипаркінсонічні препарати.
Хірургічне лікування включає стереотаксичні операції, глибоку електростимуляцію певних
мозкових структур. Цей метод служить методом вибору при неефективності консервативної терапії.
Достарыңызбен бөлісу: |