Українські народні казки

88
Українськi народнi казки
Царевич замотав руку, на якiй вiдрiзали палець, i пiшов у свiт. Той
кат взяв серце i палець, принiс i вiддав царевi.
Пiшов царевич далеко в свiт i найнявся в одного купця, який мав
три кам’яницi. Перепродував рiзнi речi, пустив дешево все. Як почули
люди, що так дешево, то йшли дуже покупцi. Спродав вiн все до вечора i
замкнув склеп. Тодi зняв з себе пояс червоних дукатiв i додав до виручки.
Прийшов додому, пан його питає:
— Чому прийшов?
А вiн вiдповiдає, що спродав все. Пан здивувався:
— Там речi лежали понад два роки, а ти за один день спродав? При-
йшов грошi рахувати, порахував i каже:
— Якби менi ще i тих два склепи так продати...
Але там пробудилася та панночка, якiй вiн залишив картку, коли воду
брав, i пише вона до його тата, аби царевич при¨ıхав до не¨ı, а тут його
нема...
Тепер цар просить того ката, що царевича мав стратити:
— Може, ти його не стратив.
Той вiдповiдає, що нi. Тодi цар розписав по краю, де є такий без
мiзинного пальця, аби дали йому знати. Ксьондзи оголошували то по цер-
квах, i той купець вiдозвався, що є в нього. Зараз подали дилiжанс, i вiн
по¨ıхав.
Тато як уздрiв його, обцiлував.
От сiв царевич у свiй корабель i поплив. Припливає пiд гору, як заграв
у сопiлочку — гора зсунулась, вiн вийшов i забрав панночку.
При¨ıхали до його тата, побралися, погостилися i вiд’¨ıхали до свого
дому.
Тепер живуть собi, уже й синок у них є.
Одного разу синок розплакався. Батько не мiг його нiчим забавити i
дав йому свою сопiлочку, щоб дитина собi грала. А сам узяв рушницю на
плечi i пiшов у лiс на полювання та й забув сопiлочку тую, що вiд не¨ı гора
зсувалась.
Вертається назад додому, а гора стала знов висока. Вздрiв, що вже не
вилiзе на гору.
Та й пригадав, що мав три сестри. Вiн собi гадає: «Десь вони тут
недалеко». Пустився в дорогу.
Iде, знайшов одну сестру, наймолодшу. Приходить на подвiр’я, а там
миша з карабiном бiгає. Вийшла сестра, оборонила. Почав вiн ¨ıй розпо-
вiдати все, як було, та й каже:
— Сестро, я хочу знати, де iншi мо¨ı сестри. Вона йому каже:
— Iди, миша тебе проведе.
kazka.in.ua

Молодильна вода
89
Iде миша спереду, а вiн за нею. Приходить до друго¨ı сестри, а там щур
з карабiном. Щур пiдбiг до нього, сестра вийшла, оборонила. Увiйшли до
хати. Розповiв i цiй так, як тiй сестрi, i каже:
— Я був би радий знати, де моя старша сестра. Вона каже:
— Цi двоє звiрят тебе проведуть.
Привели його до найстаршо¨ı сестри. Дивиться, а там кiт з карабiном.
Кiт нявкав, вона вийшла, оборонила. Увiйшли до хати, почав розповiдати
всю правду: як вiн ¨ıздив за водою татовi, як оженився, як пiшов на
полювання, все розповiв. Вона каже йому:
— На тобi цих троє звiрят, як вони тобi не дiстануть то¨ı сопiлки, то
нiхто тобi уже не дiстане.
Взяв вiн ¨ıх з собою i пiшов з ними до то¨ı гори. Прийшов i каже:
— Iдiть, лiзьте на гору.
Пiшли, але треба було трохи через воду плисти, забрав кiт усiх звiрят
на себе i поплив. Вилiзли на гору. Каже кiт до мишi:
— Ти верти дiру малу, а щур за тобою бiльшу.
Провертiли, прогризли дверi, взяли сопiлку i пiшли. Приходять до
води, взяв кiт знов обох i пливуть. Щур сiв котовi на середину спини,
а миша на голову i пливуть. А миша з радостi бiгає по головi, кiт хотiв
сказати: «Сиди тихо!» — та тiльки розкрив рота, а сопiлка i впала у воду,
Вийшли на берег i сваряться. Питає ¨ıх царевич:
— Є сопiлка?
Вони кажуть, що втопили. А вiн каже ¨ıм:
— Як не буде, то я вас поб’ю.
Пiшли вони понад берегом, i найшов кiт рака, схопив його лапами, а
рак каже:
— Королевичу, не ¨ıж мене, бо я маю дрiбнi дiти! А вiн вiдповiдає:
— Найди менi сопiлку, що я втопив, тодi не з’¨ıм. Рак пiшов, шукає,
нема. Виходить i каже:
— Нема!
Кiт посварився на нього i каже:
— Iди шукай, бо як не знайдеш, то я тебе розiрву на шматки, де б не
був, то знайду!
Пiшов рак i знайшов. Виносить. Взяв кiт сопiлку i вiддав царевичу. Як
заграв той царевич, гора зсунулася, i вiн увiйшов до свого палацу...
I з того часу жили вони собi в добрi.

жүктеу/скачать 0,94 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: