Упорядники
жүктеу/скачать 406,5 Kb.
|
Адаптація першокласників(1)
| Робота з учнями
Казки про «Лісову школу» Створення «Лісової школи» Був собі їжачок. Він був маленький, кругленький, сірого кольору, з гостреньким носиком і чорними вічками-гудзичками. На спині в їжачка були найсправжнісінькі колючки. Але він був дуже добрим і ласкавим. А жив їжачок у школі. Так, у звичайнісінькій школі, де було багато дітей, яких учили мудрі вчителі. Як він сюди потрапив, їжачок-і сам не знав: можливо, якийсь школяр приніс його для «живого куточка» ще маленьким, а може, він і народився в школі... Скільки їжачок себе пам'ятав, він завжди згадував шкільні дзвінки, теплі руки дітей, смачні ласощі й уроки... Дуже подобалося їжачкові, як проходили уроки. Разом із дітьми їжачок учився читати, писати, рахувати, вивчав й інші предмети. Звичайно, це було непомітно для людей. їм здавалося: бігає їжачок, радіє життю. А їжачок мріяв... І мріяв він про те, що, коли виросте, стане вчителем і зможе навчити своїх лісових друзів усьому, що вміє й чому навчився сам у людей у школі. От їжачок став дорослим, і прийшов час здійснитися його мрії. Лісові жителі побудували справжню школу, у якій будуть учитися зайченята, лисенята, вовченята, мишенята й інші звірята. Учитель їжак готував клас до прийому першокласників. У світлій кімнаті стояли столи, стільчики. На стіні висіла дошка, на якій можна писати крейдою. їжак приніс підручники — книжки з малюнками, які допоможуть навчити писати й рахувати. Сорока принесла до Лісової школи блискучий лункий дзвіночок. Навіщо ти принесла до школи якусь іграшку? — запитав у Сороки сторож Кріт. — Адже в школі не грають, а вчаться! Сорока велично відповіла: Мене їжак попросив. Я буду відповідати за дзвінки. А навіщо нам дзвонити? Школа ж не пожежна машина! — здивувався Кріт. Ех, ти нічого про школу не знаєш! Якщо лунає дзвінок — отже, пора на урок. А якщо на уроці дзвінок, то, значить, настав час відпочити, дружок! — затріщала Сорока. Почекай, Сорока, поясни мені ще разок. Якщо хлопці прийдуть до школи, то, почувши дзвінок, побіжать на урок? Так, тільки не побіжать, а підійдуть до столиків, будуть чекати початку уроку,— відповіла Сорока. Це вірно! — підхопив їжак. - Саме так роблять справжні школярі. Так наші діти-звірята можуть і не знати цих правил? — захвилювався Кріт. Прийдуть до школи й дізнаються! — знову затріщала Сорока. Так, - підтвердив їжак,— довідаються, як стати школярем, як правильно писати, рахувати й багато чого іншого. Їжак, Кріт і Сорока затихли. У Лісовій школі було тихо й свіжо. Чекаючи на першокласників, дерева на шкільному дворі причепурилися й шелестіли своїм жовто-червоним листям. Здавалося, що вони теж розмовляють. Пора, пора! — повідомляє всьому лісу клен. До школи, до школи! — шепотить берізка. жүктеу/скачать 406,5 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|