Упорядники
жүктеу/скачать 406,5 Kb.
|
Адаптація першокласників(1)
| Букет для вчителя
У лісі метушня, переполох. Заєць бігає цілий день у пошуках сумки для синочка. Зайченя зібралося завтра до школи, а портфеля немає. Як же йому книжки та зошити носити? Білка обіцяла допомогти. Вона своїй дочці портфель справжній змайструвала, з відділеннями, з ремінцями й кишеньками. А Ведмедиця трудиться над костюмчиком для Ведмежати. «Адже до школи треба ошатним іти, як на свято»,— ласкаво приговорювала вона, прасуючи білий комірець до сорочки. Лисичка хвилюється: «Треба Лисеня помити, розчесати, красиво й акуратно хвостик укласти, а його й досі нема, усе десь із Вовченям грає!». Але Лисеня, Вовченя, Ведмежа разом з Білочкою і Зайченям займалися важливою й потрібною справою. Наші майбутні першокласники в лісі збирали букет для свого вчителя. Збирали й розмовляли: Ой, Білочко, як же ти будеш у школі вчитися? Ти все стрибаєш та стрибаєш,— хвилювалося за подружку Лисеня. Не знаю,— відповіла Білочка,— я дійсно не можу всидіти на місці спокійно. Нічого,— заспокоїло її Зайченя,— там, кажуть, перерви будуть, от на них і пострибаєш. Перерви? — здивувалося Вовченя. — А мені тато говорив, що в школі будуть уроки, на яких будемо вчитися, дізнаватися щось нове... Це правильно! — підтримало друга Ведмежа. — Для цього ми до школи і йдемо. Так, але увесь час учитися, довго сидіти за партами ми не зможемо, утомимося,— пояснювало Зайченя,— тому придумали перерви, де можна відпочити, пограти. Поживемо — побачимо,- пробурмотіло Ведмежа. —А зараз давай квіти найкрасивіші вибирати, щоб учителеві їжакові сподобалися. А який він — учитель? — поцікавилася Білочка. — Добрий він чи злий? Не знаю...— міркувало Вовченя .— Найголовніше, мені здається, щоб він був розумним, щоб багато знав і вмів. А я хочу, щоб добрим був,— продовжувала Білочка,— щоб усе дозволяв. Уяви собі, що тоді за уроки будуть! — здивувалося Лисеня. — Одному дозволили кричати, іншому скакати, а третьому в іграшки грати! Усі дітлахи-звірята весело засміялися. Мені хотілося б учителя доброго, але суворого і справедливого, щоб зміг зрозуміти й пробачити, пособити у важку хвилину й щоб на уроці з ним було цікаво,— закінчила свої міркування Білочка. Так, це було б добре...— підтвердило Ведмежа. А мені здається, що кожному з нас свій учитель мріється,— тихо вимовило Зайченя. Ти щось засумувало, Зайченя? Боїшся? — здивувалося Вовченя. — Сміливіше! Нехай буде вчитель такий, який він є, а не вигаданий! А мені мама говорила, що в учителі йдуть лише ті, хто любить дітей і хоче їх багато чому навчити! — викликнула Білочка. Ой, діти, дивіться, який у нас великий і гарний букет вийшов! — зраділо Лисеня. «Напевно, нашому вчителеві буде дуже приємно!» — подумали завтрашні першокласники. жүктеу/скачать 406,5 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|