Адаптація першокласника – це процес пристосування дитини до змінення соціальних умов – до школи. Це не лише процес пристосування до успішного функціонування у певному середовищі, але й здатність до подальшого психологічного, особистісного, соціального розвитку. Статус учня - це дуже відповідальна роль, яку освоює шестирічна дитина. Цей шлях потребує від неї певного часу для адаптації.
Адаптація дошкільника до школи може тривати від 4-х до 7-и тижнів, а може проходили цілий рік.
Якщо адаптація дитини до шкільного життя зустрічає труднощі ( у силу особистісних, соціальних або вікових особливостей), це сприяє виникненню соціального, психічного напруження. А це вже – загроза виникнення дезадаптації.
Вона може бути тотальною (коли у дитини виникають конфліктні відношення з усім класом, вчителем, батьками) або частковою (наприклад: проблеми у спілкуванні з однокласниками). У результаті чого виникають та закріплюються неадекватні механізми у привиканні дитини до шкільного життя, порушується процес навчання, виникають проблеми у поведінці, конфлікти.
Діти 6—7 років реагують на стан невизначеності всією своєю суттю: у них порушується біологічна і психологічна рівновага, знижується опірність до стресів, зростає напруженість. Можуть з'явитися стан тривоги, капризи, виявитися яскравіше будь-які труднощі характеру: впертість, незосередженість, замкненість, демонстративність тощо.
Початок навчання дитини у школі — складний і відповідальний етап у її житті. Малята 6—7 років переживають психологічну кризу, пов'язану з необхідністю адаптації до школи. Які характеристики цього періоду слід ураховувати, здійснюючи психологічну адаптацію дитини до школи? По-перше, змінюється соціальна позиція дитини: з дошкільника вона перетворюється на учня. У неї з'являються нові та складні обов'язки: робити уроки, приходити вчасно до школи, бути уважною на заняттях, дисциплінованою тощо.
По-друге, у дитини відбувається зміна провідної діяльності. До початку навчання у школі малята зайняті переважно грою. З приходом до школи вони починають опановувати навчальну діяльність.
По-третє, важливим чинником психологічної адаптації до школи є соціальне оточення. Від ставлення вчителя до дитини залежить успішність її подальшого навчання.