Упорядники
Етап 3. Складання програми психокорекційних занять
жүктеу/скачать 406,5 Kb.
|
Адаптація першокласників(1)
- Бұл бет үшін навигация:
- Етап 4. Психологічна корекція дезадаптації
| Етап 3. Складання програми психокорекційних занять
Із цією метою: проводяться індивідуальні й групові консультації батьків, корекція відносин «дитина — батько»; складаються рекомендації класним керівникам з урахуванням індивідуальних особливостей дитини; обговорюються на психолого-педагогічній раді результати й складається програма корекційних» занять із дітьми, що мають труднощі у прийнятті нової ролі «школяр», і для психологічної служби починається етап 4 — психологічна корекція дезадаптації. Етап 4. Психологічна корекція дезадаптації Слід зазначити, що в період адаптації проявляються негативні зміни в поводженні дітей. Наприклад, це може бути надмірне збудження й навіть агресивність, а може бути навпаки — загальмованість, депресивність. Може виникнути й почуття страху, небажання йти до школи тощо. Зміни в поводженні, як правило, відбивають особливості психологічної адаптації дитини до школи. Для корекції негативних емоцій рекомендується використовувати спеціальні казки для шкільної адаптації. Тридцять «лісових» казок розкривають п'ять основних тем для першокласників: адаптація до школи, ставлення до речей, ставлення до уроків, шкільні конфлікти, ставлення до здоров'я. Ці казки виконують дидактичні, корекційні й терапевтичні завдання, розвивають уяву й мислення. Співпереживаючи казковим героям, діти звертаються до своїх почуттів. Першокласникам легше рефлектувати над своїми вчинками, усвідомлювати причини своїх хвилювань через казкові образи лісових школярів. Типовий опис шкільних атрибутів, класу, правил та ін. дозволяє знизити шкільну тривогу в дітей, сформувати позитивні моделі поводження в реальному житті. От деякі назви казок: «Створення лісової школи», «Букет для вчителя», «Смішні страхи», «Шкільні правила», «Збирання портфеля», «Шкільні оцінки», «Ябеда», «Образа», «Дружна країна», «Гордість школи». Відомо, що малювання — одне з найулюбленіших дитячих занять. Не менш відомо, що малюнки містять безліч корисної інформації. Коли ми просимо дитину проговорити свої почуття, вона це робить неохоче, у той же час із задоволенням малює те, чого не може висловити словами. Розглядаючи малюнки як засіб вираження несвідомого, психолог вибирає для інтерпретації кілька опорних елементів (враження від малюнка, розташування його частин, кольори деталей тощо). Перенесення дитячих переживань на папір виступає як один із засобів корекції емоцій, впливає на навчальну діяльність і подальшу соціальну адаптацію дитини. жүктеу/скачать 406,5 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|