Друга група дітей (середній рівень) має тривалий період адаптації, невідповідність їхньої поведінки вимогам школи затягується: вони не можуть прийняти ситуацію навчання, спілкування з учителем, однокласниками. Як правило, їм важко опанувати навчальну програму. Завдяки доброзичливому і тактовному ставленню вчителя до кінця першого півріччя реакції таких дітей стають адекватнішими. Це форма середнього рівня адаптації.
Третя група («група ризику») — діти, в яких соціально-психологічна адаптація пов'язана зі значними труднощами. Вони не засвоюють навчальної програми, у них проявляються негативні форми поведінки, різкі негативні емоції.
ПРИЧИНИ ДЕЗАДАПТАЦІЇ
Ми виокремили такі несприятливі чинники дезадаптації дитини:
«неправильні» методи виховання в сім'ї;
функціональна неготовність до навчання у школі;
проблеми у спілкуванні з дорослими;
неадекватне усвідомлення свого статусу в групі однолітків;
низький освітній рівень матері;
конфліктна ситуація в сім'ї через алкоголізм;
негативний статус у колективі однолітків у дошкільному закладі;
низький освітній рівень батька;
конфліктна ситуація в сім'ї;
негативне ставлення до дітей учителя;
неповна сім'я тощо.
Дослідники виділяють дві групи причин дезадаптації — біологічні та соціально-психологічні.
Біологічні причини шкільної дезадаптації:
соматична ослабленість дитини;
нейродинамічні розлади, пов'язані з психомоторною загальмованістю, з емоційною нестійкістю (гіпердинамічний синдром, рухова розгальмованість);
функціональні дефекти периферійних органів мовлення (дислексія, дисграфія);
легкі когнітивні розлади (мінімальні мозкові дисфункції, астенічний синдром
тощо).
Достарыңызбен бөлісу: |
