"Як підготувати дитину до школи"
( батьківські збори)
(на базі школи, лютий)
Виступ учителя.
Виступ психолога школи.
Виступ соціального педагога школи
Виступ заступника директора ВНР
Демонстрування виставок.
Опитування батьків.
Вчитель. Обговорення педагогічної ситуації. Прийшов хлопчик у перший клас. Читає досить вільно, рахує до ста, розв'язує арифметичні задачі на додавання і віднімання, словниковий запас багатий — ніби все гаразд. Ллє минає два місяці навчання — і його мати починає скаржитись учителю: "Не знаю, що робити з сином. Ми його так готували до ніколи, стільки з ним працювали, а похвалитись успіхами не можемо. Головне — зовсім не хоче вчитися. Іграшки таємно носить у портфелі, попри те, що я давно їх у нього відібрала і заховала.
Що можна сказати про готовність хлопчика до школи?
Яку помилку допустили батьки, готуючи сина до школи?
У час відродження і розбудови національної системи освіти початкова школа покликана забезпечити загальний розвиток дитини; формувати у молодших школярів уміння впевнено читати, писати і рахувати, користуватися книжкою та іншими джерелами інформації; формувати загальні уявлення про навколишній світ; сприяти засвоєнню норм загальнолюдської моралі та особистісного спілкування, основ гігієни, виробленню трудових навичок. Тому важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (звичайно, на рівні, доступному шести-семирічній дитині); формування правильних моральних уявлень, готовності поділитися, поступитися, прийти на допомогу. Обізнаність з моральними нормами, які визначають людські взаємини, здатність дотримуватися правил поведінки в колективі — надійний компас для новачка і в іншому середовищі.
Готовність дитини до школи вчені умовно поділяють на фізіологічну, інтелектуальну, психологічну і соціальну (особистісну).
Усі складові готовності тісно взаємопов'язані, і недоліки у формуванні будь-якої з них так чи інакше відбиваються на успішності навчання дитини у школі.
Розвиток основних функціональних систем організму дитини і стану її здоров'я (фізіологічна готовність) складають фундамент шкільної готовності. Одне з першочергових завдань родини полягає в тому, щоб сприяти нормальному фізичному розвиткові дитини. Для цього потрібно придбати необхідний спортивний інвентар (м'яч, скакалку, перекладину, ролики, скейт, велосипед тощо), створити домашній спортивний майданчик (див. додаток 1) і стимулювати дитину до щоденних занять фізичними вправами, проводити з нею рухливі ігри, прогулянки, вчити плавати, здійснювати загартовуючи процедури, стежити за нормальним харчуванням малюка, за регулярним медичним обстеженням тощо.
Показники фізичної підготовленості будуть занесені в індивідуальну картку фізичного здоров'я дитини (див. додаток 2), яка заповнюється при додатковому медичному обстеженні шкільними медичними працівниками й учителем фізичного виховання при поданні документів при вступі до школи. Пізніше динаміка рівня фізичної підготовленості {див. додаток 3 і 4) буде обліковуватися 2 рази на рік (у кінці й на початку навчального року) упродовж навчання дитини в початковій школі.
Інтелектуальну готовність забезпечує оволодіння найпростішими формами мислення (поняттями, судженнями, умовиводами), мислительними операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, узагальненням), розвитком допитливості, ініціативи, самостійності, умінням логічно мислити, формуванням умінь і навичок у плануванні роботи, праця у певному темпі та ін.).
Розумова готовність дитини до школи передбачає певний рівень сформованості вміння слухати дорослого і сприймати його вказівки, керуватися ними під час виконання завдань, усвідомлювати необхідність запитати, якщо завдання незрозуміле, оцінювати свою роботу, досягати бажаних результатів.
Велике значення для успішного навчання має правильність мовлення. Дитина повинна говорити виразно, правильно, грамотно будувати речення, послідовно висловлювати свої думки.
До початку навчання у школі майбутні першокласники повинні оволодіти такими поняттями: "більше", "менше", "однаково", "стільки ж", "короткий і довгий", "старший і молодший"; вміти порівнювати найпростіші множини предметів (геометричні фігури, фрукти тощо).
Значне місце в дошкільному вихованні повинна зайняти ділова установка дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто потрібно формувати її психологічну готовність до навчання. Батькам треба пам'ятати, що головними у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; постійно переконувати, що навчання в школі — це серйозна праця, у результаті якої дитина дізнаватиметься про щось нове. У жодному випадку не варто залякувати труднощами, що можуть виникнути у процесі навчання.
Пам'ятаючи про те, що в школі часто буває робота нецікава, але важлива, яку потрібно ретельно виконувати, слід привчати дитину підкорятися слову "треба", свідомо орієнтуватися у своїй позиції ("хочу" і "треба"). Варто поступово формувати уміння доводити до кінця розпочату справу, долати труднощі, переживати задоволення від зробленого, не засмучуватися невдачею.
Готуйте дитину жити і працювати в колективі ровесників. Пам'ятайте, що особливі труднощі відчувають учні, які ростуть у сім'ї одинаками.
Визначення рівня інтелектуальної, психологічної і особистісної готовності дитини до школи буде проводитись психолого-педагогічною комісією під час співбесіди з майбутніми першокласниками з 15 по 25 серпня. Із загальним аналізом підготовленості дітей класу до школи я познайомлю вас на наступних батьківських зборах, які проведемо у перших числах вересня.
Додаток 5
Достарыңызбен бөлісу: |