Хвороба Лайма
ХворобаЛайма
(кліщовий системний
бореліоз,
лайм-бореліоз) – трансмісивні,
природноосередкове захворювання, що характеризується ураженням шкіри, суглобів, нервової
системи, серця, нерідко приймає хронічний, рецидивуючий перебіг.
Етіологія.
Збудниками бореліоз а є кілька видів патогенних для людини Боррель – В.
burgdorferi, В. garinii і В. afzelii. Боррель відносяться до мікроаерофіламі і як інші грам негативні
спірохети надзвичайно вимогливі до умов культивування. Ростуть на середовищах, що містять
сироватки тварин, амінокислоти, вітаміни.
Епідеміологія.
Природні господарі Боррель в природі – дикі тварини (гризуни, птахи, олені та
ін), які є прокормітелі кліщів роду Ixodes – переносників Боррель. У нашій країні і Європі це, в
основному, 1. ricinus і I. persulcatus, в США – I. dammini. Під час кровосмоктанні Боррель потрапляють
в кишечник кліща, де розмножуються і виділяються з фекаліями. Незважаючи на високу зараженість
кліщів, можливість інфікування через укус реалізується не завжди, бо Боррель містяться в слинних
залозах в невеликій кількості або взагалі відсутні. У природних вогнищах циркуляція збудника
відбувається наступним чином: кліщі – дикі тварини (птиці) – кліщі. Можливе залучення в
епідеміологічну ланцюжок домашніх тварин – кіз, овець, корів. Вивчається ймовірність інших
переносників Боррель, наприклад, гедзів.
Людина заражається в природних вогнищах хвороби Лайма. Передача інфекції здійснюється
трансмісивним шляхом при укусі кліща (інокуляція), хоча не виключається можливість інфікування і
при попаданні фекалій кліща на шкіру, з подальшим їх втиранням при расчесам (контамінація). У разі
розриву кліща, при неправильному видаленні, збудник може потрапити в рану. Обговорюється
аліментарний шлях зараження при вживанні сирого козячого або коров’ячого молока.
Загальні риси епідеміології типові для трансмісивних пріродноочагових захворювань.
Визначається чіткий зв’язок росту захворюваності з розвитком садівництва і городництва, туризму,
господарськими перетвореннями й урбанізацією очаговьк ландшафтів. Укуси кліщів можливі в межах
міста (парки, кладовища і т. п.), а також при знятті кліщів у тварин (собак, кішок).
Перших пацієнтів з укусами кліщів зазвичай реєструють у Санкт-Петербурзі і в приміській зоні
вже в березні-квітні. Останніх, при наявності теплої погоди, реєструють навіть у жовтні. Пік активності
припадає на травень-червень.
Достарыңызбен бөлісу: |