Українські народні казки

Про гору, що верхом сягала неба
175
А вiтер колише лiсом, гне буки до само¨ı землi. Тiльки вiтер затих, на
гiлляцi явора з’явився панчук. Середущий брат нацiлився, хоче стрiляти.
— Ой, не вбивай мене! Я тобi щось подарую.
— Що ти менi подаруєш?
— Я подарую тобi пищалку. Коли на нiй запищалиш, вийде стiльки
вiйська, як морського пiску, як листя на деревах, як трав на землi.
— Ну, кидай пищалку i тiкай!
Знявся вiтер, а з вiтром i панчук щез.
Середущий брат заховав пищалку до торби й сторожив до само¨ı дни-
ни.
Тiльки настав день, брати встали, напекли м’яса, на¨ıлися, свiжо¨ı води
напилися й подалися шукати дорогу. Ходили цiлий час до полудня, на обiд
знову опинилися пiд явором.
Дивно ¨ıм стало, що весь час до явора повертаються.
— Що з нами буде? — стали журитися. Та скiльки не ходили, не
бiгали, не шукали дороги, пiд нiч знову були пiд явором. Розпалили ватру,
повечеряли, наморенi лягли спати.
— Ну,— говорить молодший,— спокiйно спiть, буду на вартi я!
Сто¨ıть з рушницею наймолодший, сторожить, пильнує, на всi боки
роздивляється. Десь коло пiвночi донiсся страшенний гук.
«А що то гуде? Чи мо¨ı брати чули це гудiння?» — думає собi.
А вiтер колише лiсом, аж земля гнеться. Потiм настала тиша, i на
яворi наймолодший брат втямив панчука. Нацiлився з рушницi, тiльки
хоче стрiляти, як чує голос:
— Ой, не стрiляй! Я тобi подарую таку рiч, що пригодиться.
— Що ти менi подаруєш?
— Я дам тобi такого гаманця, в якому завжди будуть грошi. Вiзьмеш
одного золотого, замiсть нього появиться другий.
— Коли так, кидай гаманця i зникай з очей, бо застрелю.
Панчук кинув гаманця з явора на землю. Молодший брат заховав
його до своє¨ı торби. Панчук зник мiж явором на землю. Молодший брат
втямив, довго не думав, вистрелив. Панчук упав на землю.
Настав день. Прокинулися брати i видять: пiд деревом щось лежить,—
то був не панчук, а чортик. Вiн хазяйнував у Страшному лiсi, заманював
до нього людей, хащею водив ¨ıх до загибелi.
Брати помилися з криницi, напекли м’яса, на¨ıлися i рушили додому.
Та не пройшли вони i двох верст, як знайшли дорогу. Ця дорога вивела
¨ıх на полянку. Сiли вони тут вiдпочити. I розговорилися:
— А ви нiчого не видiли вночi? — старший питає молодших.
— Видiли... Панчука.
— Що вам подарував?
kazka.in.ua

176
Українськi народнi казки
— Менi шапку...
— Менi пищалку...
— А менi гаманця...
— Ану, випробуйте речi.
Молодший одягнув на голову шапку.
— Чи видите мене?
— Тебе не видимо, голос твiй чуємо.
Далi взяв старший вiд середущого пищалку i заграв на нiй. Почало
валити вiйсько, як зерно з мiха. Всю полянку вкрило. Прибiг генерал:
— Що потребуєш, пресвiтлий царю?
— Не потребую нiчого, тiльки перевiряю пищалку.
— Ми в кожну хвилину готовi служити тобi...
Далi старший перевiрив гаманця. Вийняв золотого, а замiсть нього
з’явився другий. I скiльки грошей парубок не брав, завжди з’являлися
новi золотi.
— Ну, браття, це нам у життi придасться. Тепер у нас таке багатство,
якого не має нiхто у свiтi.
I почали вони жити добре, в достатку. Смiливо виходили на полювання
до Страшного лiсу, завжди щасливо поверталися додому.
Звiрина i птиця в лiсi повеселiла, бо освободилася вiд прокляття. Доки
управляв лiсом панчук-чортик, живе було немов мертвим.
Молодшому брату докучило довго сидiти дома. Каже вiн старшим:
— Що менi з того, що я дома? Хочу великого свiта видiти, хочу по-
мандрувати.
Наповнив молодший кишенi золотими i рушив у дорогу. Брати його
не зупиняють:
— Iди, увидиш свiту та й нам розповiш, де бував, що чував, що дiється
по чужих кра¨ıнах.
Ходить з села до села, з мiста до мiста, блукає по лiсах, по пустинях.
Одного разу молодший брат попав до столичного мiста, в якому жив
цар. Зупинився в гостиницi. Тут познайомився з рiзними панами. Пита-
ють його пани:
— Звiдки ти, легiню?
— Звiдти i звiдти, здалека.
— Як у вас люди живуть? Якi у вас порядки?
— Так i так... А у вас що нового?
— Нiчого великого. Може, поцiкавишся царською дочкою. Вона мудра
i дуже хитра. Вона така картярка, яко¨ı свiт не видiв. З ким сяде за стiл
бити карти, вiд того все виграє, до копiйки.
Царська дочка зацiкавила хлопця. «Спробую пограти з нею в карти.
Не думаю, щоб обiграла до останньо¨ı копiйки».

жүктеу/скачать 0,94 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: