Об’єктивно можна виявити пряму клінічну ознаку гіпертрофії
правого шлуночка – серцевий поштовх в ямці під грудьми.
Аускультативно виявляється акцент
або розщеплення ІІ тону над
легеневою артерією, тут же може вислуховуватись діастолічний шум
Грехема-Стіла, гучний І тон над тристулковим клапаном.
Рентгенологічне дослідження
виявляє вибухання конусу легеневої
артерії, розширення її, збільшення правого шлуночка.
ЕКГ
виявляє гіпертрофію правого шлуночка (R-тип, блокадний тип
або частіше S-тип), правого передсердя.
Спостерігається відхилення
електричної вісі серця вправо, високі гострі зубці Р у відведеннях ІІ, ІІІ,
aVF (Р-pulmonale), поява комплексу rSR (RSR’) у відведеннях V
1,2
,
глибокий S у відведеннях V
5,6
(
7мм), збільшення амплітуди зубця R у
відведеннях V
1,2
(
7мм), R
V1
+S
V5,6
10,5мм; збільшення часу внутрішнього
відхилення в правих грудних відведеннях
0,03с;
зміщення сегмента ST
вниз та поява від’ємних зубців Т у відведеннях ІІІ, aVF, V
1
та V
2
, в усіх
грудних відведеннях (V
1
-V
6
) основний зубець S.
ЕхоКГ
– дослідження проводиться з метою: підтвердження
наявності гіпертрофії та/або дилатації ПШ, ПП, оцінки систолічної
функції ПШ, визначення тиску в легеневій артерії.
При
катетеризації
порожнин серця та легеневої артерії у хворих
виявляють достовірні ознаки легеневої гіпертензії –
значення тиску в
легеневій артерії більше 25мм.рт.ст. в спокої або більше 35мм.рт.ст. при
навантаженні. При цьому тиск заклинювання ЛА лишається нормальним
– не більше 10-12мм.рт.ст.
Достарыңызбен бөлісу: