Діагностика.
Унаслідок варіабельності клініки нейросифілісу ранні сифілітичні менінгіти
мало відрізняються від менінгітів іншої етіології, зумовлених кишковими вірусами групи Коксакі і
ECHO, туберкульозної етіології, стрептококової, менінгококової. Діагноз ставлять за змінами в
цереброспінальній рідині. Для ранніх форм нейросифілісу характерні такі зміни цереброспінальної
рідини: підвищення білка до 0,5 — 1,5 г/л, лімфоцитарний цитоз (50 — 100 клітин в 1 мкл), реакції
Ланге паралітичного (6655432100) чи менінгітичного (0012345420) типу. Реакція Вассермана
позитивна у 90 — 100 % випадків. Особливо виражені зміни цереброспінальної рідини у разі гострого
генералізованого сифілітичного менінгіту, коли цитоз доходить до 1000 в 1 мкл. Протисифілітичне
лікування за наявності ранніх форм нейросифілісу дає хороші результати і швидко призводить до
регресу всіх патологічних симптомів.
Пізні форми нейросифілісу.
Сухотка спинного мозку і прогресивний параліч належить до
пізніх форм нейросифілісу. Виникає у 2 % випадків нелікованого і лікованого сифілісу. Спинна сухотка
зумовлюється спірохетою, що міститься у ділянках, де спинномозкові оболони переходять на корінці
(куток). Але крім блідої спірохети мають велике значення інтоксикації та інфекції, оскільки вони є
чинниками, що сприяють розвитку хвороби (часто алкогольна інтоксикація). Усі пізні форми
характеризуються переважанням дегенеративних змін у нервовій системі.
Патологічна анатомія.
Хвороба характеризується продуктивними запальними процесами
м'яких мозкових оболон і дегенеративним процесом у паренхімі спинного мозку, задніх стовбурах,
корінцях, периферичних нервах.
Ураження структур нервової системи при нейросифілісі
Захворювання виникає на тому рівні, де міститься спірохета, тобто у спинномозкових оболонах і
задніх корінцях, у місці переходу оболон зі спинного мозку на корінець. Тому перші зміни
починаються з корінцевого нерва (екстрадурально), потім переходять на спинномозкові ганглії і
перебіг нагадує гангліорадикуліт.
Процес, що відбувається в корінцях, має характер простої атрофії. Зміни спинномозкових гангліїв
виявляються атрофією гангліозних клітин і розростанням гліозних елементів та сполучнотканинної
строми ганглію. Аналогічні зміни виявляються і в симпатичних вузлах. Уражуються, таким чином,
вставні нейрони між переднім і заднім корінцями, тому страждають рефлекси. Дегенеративні зміни
підтримуються запальними змінами в корінцевому нерві і в оболонах. Нерідко у процес втягуються
черепні нерви, найчастіше II і ІІІ пари — у них відбуваються дегенеративні зміни і тому виникає
первинна сіра атрофія. Ураження ІІІ пари черепних нервів характеризуються атрофією і
переродженням волокон. Зміни у спинному мозку в разі спинної сухотки характеризуються
переродженням голлівських і бурдахівських стовпів; судинно-запальні зміни у спинному мозку мають
різний ступінь вираженості, залежно від стадії та інтенсивності процесу. У сірій речовині також
виявляється атрофія клітин передніх рогів.
156
Достарыңызбен бөлісу: |