Клініка СНІД деменції.
Для цієї патології характерне поєднання порушень пізнавальних та
поведінкових функцій з руховими розладами.
На початковій стадії хворі скаржаться на сонливість, порушення концентрації уваги, розлади
пам’яті. Вогнищева неврологічна симптоматика при цьому може не виявлятися. Спостерігають лише
невелику гіперрефлексію, появу субкортикальних рефлексів, незначне підвищення м’язового тонусу
кінцівок. Згодом виникаютьапатія та індиферентність до свого стану, які інколи перебігають за типом
реактивної депресії. Пізніше приєднуються рухові розлади, м’язова слабкість, атаксія, тремтіння,
окорухові розлади, епілептичні припадки. При домінуванні ураження екстрапірамідної системи
виникає класичний синдром паркінсонізму, але без характерного тремтіння.
При розгорнутій картині виникають мутизм, параплегії, порушення функції органів таза. Перебіг
СНІД дементного комплексу непрогнозований. Клінічна симптоматика може тривалий час зберігатися
стабільною, а інколи швидко прогресує, і хворі помирають вже на ранній стадії синдрому. Середня
тривалість життя у хворих з вираженою СНІД деменцією становить 3 міс.
Діагностика.
На комп’ютерній (КТ) або магнітно резонансній (МРТ) томограмі головного мозку
виявляють атрофію кори з розширенням шлуночків мозку. На ЕЕГ — дифузні зміни у вигляді
сповільнення ЕЕГ активності.
Гострий ВІЛ-енцефаліт, або менінгоенцефаліт
Гострий ВІЛ енцефаліт, або менінгоенцефаліт, — це найгостріша і найбільш рідкісна форма
ураження ЦНС при СНІДі. Розвиток ВІЛ менінгоенцефаліту збігається в часі або передує зміні
серологічних показників. На початку розвитку цієї форми можливі психічні розлади, порушення
свідомості аж до коми, епілептичні припадки. Неврологічна симптоматика за кілька тижнів може
повністю зникнути. КТ ознаки ураження мозку зазвичай відсутні. Диференційну діагностику слід
проводити з енцефалітом, спричиненим вірусом простого герпесу. Для цього у спинномозковій рідині
визначають рівень антитіл до вірусу герпесу та ВІЛ.
Достарыңызбен бөлісу: |
